Наслідком виробництва та випробувань ядерної зброї, бурхливого розвитку атомної енергетики, зростаючого використання джерел іонізуючих випромінювання в народному господарстві та медицині явилося радіоактивне забруднення біосфери. В результаті, середні дозиопромінення людини сягають подвійного природного фону та впритул наблизились до величини, котра визначається як радіаційно-небезпечна. Тому в сучасних умовах недопустиме, додаткове опромінення людини, так як воно може різко збільшити ризик виникнення захворювань.
Основну частину опромінення населення земної кулі одержує від природних джерел випромінювань. Більшість з них такі, що уникнути опромінення від них неможливо. Протягом всієї історії існування Землі різні види випромінювання попадають на поверхню Землі з Космосу і надходять від радіоактивних речовин, що знаходяться у земній корі.
Радіаційний фон, що утворюється космічними променями, дає менше половини зовнішнього опромінення, яке одержує населення від природних джерел радіації. Космічні промені переважно приходять до нас з глибин Всесвіту, але деяка певна їх частина народжується на Сонці під час сонячних спалахів. Космічні промені можуть досягати поверхні Землі або, взаємодіяти з її атмосферою, породжуючи повторне випромінювання і призводячи до утворення різноманітних радіонуклідів. Опромінення від природних джерел радіації зазнають усі жителі Землі, проте одні з них одержують більші дози, інші — менші.
Це залежить, зокрема, від того, де. вони живуть. Рівень радіації в деяких місцях залягання радіоактивних порід земної кулі значно вищий від середнього, а в інших місцях — відповідно нижчий. Доза опромінення залежить також і від способу життя людей.
Серед техногенних джерел іонізуючого опромінення на сьогодні людина найбільш опромінюється під час медичних процедур і лікування, пов'язаного із застосуванням радіоактивності, джерел радіації
Радіація використовується в медицині як у діагностичних цілях, так і для лікування. Одним із найпоширеніших медичних приладів є рентгенівські апарати. Також все більше поширюються і нові складні діагностичні методи, що спираються на використання радіоізотопів. Одним із засобів боротьби з раком, як відомо, є променева терапія.
Радіоактивні речовини проникають в організм через легені під час дихання, через шлунково-кишковий тракт із зараженою водою та їжею, через рани та подряпини на шкірі. Радіоізотопи розподіляються в організмі неоднаково:
Попадаючи в організм, радіонукліди затримуються там від декількох днів до десятків років.
Ядерна частка, попадаючи в організм, діє там, як міні реактор, впливаючи на клітини, і її потрібно вивести в будь-який спосіб Малі дози опромінення, згідно із загальноприйнятими уявленнями в радіо-біології, не можуть бути причиною яких-небудь безпосередніх порушень здоров’я. Хоча, згідно з новими уявленнями, навіть санітарні нормативи не гарантують повної безпеки. Спеціалісти вважають, що в зв’язку з тривалим впливом, навіть самі малі дози здатні викликати в клітинах організму зміни, які призводять до генетичних порушень, злоякісних новоутворень та різнобічних розладів обмінних процесів організму, функцій травлення, кровообігу та інших функцій.
Важливо відмітити, що іонізуюче випромінювання не сприймається органами чутливості людини: ми не бачимо його, не чуємо и не відчуваємо впливу на наше тіло. Радіонукліди, які постійно потрапляють в організм, поступово руйнують його, роблячи нас напівхворими - напівздоровими.
Комментариев нет:
Отправить комментарий